Душа, і, ж.
1. те саме, що дух у 1 знач. Дитяча душа.
2. те саме, що дух у 5 знач. Безсмертна душа. Ф відвєсти душу — а) ділитися своїми думками, переживаннями; б) задовольняти якесь сильне бажання; Віддати богові душу — умерти.
3. сукупність рис, якостей, властивих певній особі. Добра душа. Вкладиє душу — робити щось з натхненням.
4. про людину (при визначенні кількості). Сиділо кілька душ. Зьяча душа — боягуз; Стнити над душею — надокучати своєю присутністю, втручанням.
5. основа, суть чогось. Душа колективу.
6. розм. заглибина в нижній передній частині шиї. Застебнута по саму душу. До душі припасти — дуже сподобатись; Душа в душу — а) у повній злагоді, згоді; б) відверто, щиро; З хорошою душею — з великою охотою, з задоволенням; Кривити душею — робити щось нещиро, не по совісті; Ні душі — нікого нема; Ні за цапову душу — даремно, марно, ні за що; Лізти в душу — настирливо домагатися від когось відвертості; Плювати (наплювати) в душу — ображати, зневажати когось; Що душа забажає — про можливість задовольнити всі свої бажання без обмежень.
— Душка, Душенька, Душечка, Душога, Душогаство.