Душевним — Тлумачний словник української мови

Душевним, а, е.

1. зв’язаний із внутрішнім психічним світом людини, її почуттями; у спол. Душевні хвороби, мед. — хвороби, викликані психічними розладами в діяльності людини; у знач. ім. Душевнохворий, Душевногий.

2. щирий, відвертий, сердечний. Душевна розмова.

Душевність, присл. Душевно.