Душ — Тлумачний словник української мови

ДУШ, у, ч.

I. пристосування для обливання тіла водяними струменями; у спол. Узйти душ — помитися під Душем.

2. водолікувальна або гігієнічна процедура, при якій водяні струмені діють на тіло людини; у спол., мед. Душ шарко — одна з подібних процедур.

— у знач. ім. Душова, Душовий.