ДУМКА, -и, ж.
1. те саме, що дума у 1 знач.
2. припущення, передбачення, погляд, позиція. мати думку.
3. знання, досвід у якійсь галузі. інженерна думка.
— запала (спила, прийшла) думка — з'явилась ідея, припущення;
— до думки (дійти) — зробити якийсь висновок;
— задня думка — про приховане бажання, міркування, задум;
— думкою залітати — мріяти про щось;
— на моїй (його, її та ін.) думку;
— по моїй (вашій та ін.) думці — вставне слово, указує, кому належить думка.
4. відображення дійсності у свідомості; процес мислення. думка про нинішній стан у державі.
— викинути з думки (покинути думку) — перестати думати про щось;
— мати думку (на думці) — мати намір, міркування про щось;
— спадати (приходити, спливати) на думку — починати думати про щось, замислюватися над чимось;
— тільки й думки (не виходити з думки) — постійно про когось, щось думати, не забувати;
— бути високої думки — високо цінити когось, щось.
5. нав'язлива ідея, постійний клопіт, переживання. поглинув у свої думки.
6. система поглядів, переконань, уявлень. поетична думка. У спол. Громадська думка — погляди, оцінка широкої громадськості чого-небудь.
7. назва української і польської народної ліро-епічної пісні часто журливого характеру.
8. музика до такої пісні, а також музичний твір відповідного настрою.
— думонька, думливий, присл. думливо.
Думка, і, ж., розм. ямка.
— Дучайка, дучечка.