Думний, а, е.
1. розм. заглиблений у думки. — Задумливий, замислений.
2. рідко. гордовитий, сповнений власної гідності.
3. іст. який мав відношення до дорадчого органу козацької держави (XVII ст.). — Думна рада козаків. — Який стосувався боярської думи в царській Росії (XV-XVII ст.).
Думний в інших словниках
| Думний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |