Дума — Тлумачний словник української мови

Дума, и, ж.

1. продукт мислення, результат міркування; думка.

Думонька (фольк.).

2. літ. народна ліро-епічна пісня (солоспів декламаційного характеру) у супроводі бандури або кобзи.

3. іст. У царській росії — представницький виборний орган центрального чи місцевого управління. І назва однієї з двох палат вищого законодавчого органа влади в російській федерації.

Думний, Думський, Думець.