Думати, аю, аєш, недок.
1. мислити; розмірковувати над чимось; Фольк. Думу думати — глибоко замислитися над чимось дуже серйозним.
2. спрямовувати думки на когось; вирішувати, розв'язувати щось. Думати над пропозицією. Не довго думаючи — без роздумів, без вагань, одразу.
3. мати певну думку, вважати, припускати, підозрювати. Думаю на нього.
4. мати намір щось робити. Думає купатись. І не думати — не мати наміру, не збиратися щось робити.
5. турбуватися, піклуватися. За себе ніколи не думаю.
— Міркувати, мізкувати (розм.).
— Думатися, Думання.