ЄВА, и, ж. У зверт. Єво.
1. За біблією — перша жінка на землі, дружина Адам; праматір людства.
2. Ірон., перен. типова жінка, носій усіх жіночих вад і принад.
Часів Адам та Єва (від Адам та Єва) — віддавна, споконвіку, з дуже давніх пір;
Дочка Єва (Євина дочка) — про цікаву жінку, що всюди встромляє свого носа;
У шатах Єва (У Єваному воранні) — без одягу, голий.
— Євина дочка; У Єваному воранні.
Єва в інших словниках
| Єва — Великий тлумачний словник сучасної української мови |