Євангеліє — Тлумачний словник української мови

Євангеліє, -я, с., Євангелія, -ї, заст., розм.

1. Частина Біблії (Нового Завіту), в якій вміщено розповіді про життя та повчання Ісуса Христа, викладено основи християнської релігії; складається з чотирьох Євангелій.

У спол. Читати Євангелія — читати, як правило, якийсь один із 12 канонічних уривків Євангелія різного змісту, відповідний до певної ситуації під час служби та ін.

Євангеліст, Євангелістка, Євангельський, присл. По-Євангельськи, Євангелічний.

2. перен., книжн., часто ірон. Джерело (книга та ін.), в якому викладено основні правила, принципи чого-небудь.

Кредо, Заповіт, Закон, Віра.

  • Біржові вісті — його щоденне Євангеліє.