Штурм, у, ч.
Рішуча атака на опорний пункт ворога; рішуча дія, наполеглива діяльність із метою здобуття, засвоєння, досягнення чогось.
— Штурмівка, Штурмівщина, Штурмований, Штурмовий, Штурмовик, Штурмування, Штурмуватися, Штурмуючий.
— Брити (узяти) штурмом — здобувати щось, досягати чогось рішучими діями, наполегливою діяльністю;
— На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.) — починати рішучу атаку.