Штука — Тлумачний словник української мови

Штука, і, ж.

1. окремий предмет з числа однорідних.

2. предмет, що становить собою якусь цілість.

3. розм., жарт. взагалі річ, предмет, явище, справа або людина, вчинок, вигадка.

4. витвір чиїхось умілих рук, плід розуму, твір, музична п'єса та ін.

Штукар, Штукарка, Штукарство, Штукарський, Штукенція, Штукерія, Штуковина.

Штукарити.