Штрих — Тлумачний словник української мови

Штрих, а, ч.

1. лінія, риска; основний найпростіший елемент рисунка, креслення.

2. перен. характерна риса чого-небудь.

— штрихований, штриховий, штриховка, штрихування, штрихувати, Штрихбк.