Шкура — Тлумачний словник української мови

Шку́ра, и, ж. зовнішній покрив тіла тварин (перев. з шерстю).

А чортова шкура, чортова шкіра — цупка, міцна тканина для робочого одягу.

|аж| шкура ропає (ропне) — про дуже товсту людину.

Продажна шкура — зрадник, запроданець.

Шкурат, Шкурати-на, Шкураток, Шкураття, Шкуратяний, Шкуратянка, Шкуринка, Шкурка, Шкурлат, Шкурний, Шкурник, Шкурництво, Шкурниця, Шкурницький, Шкуродер, Шкуродерка, Шкуро-дерня, Шкуродерство, Шкуролуп, Шкурочка, Шкуряний.