Школа — Тлумачний словник української мови

Школа, і, ж.

1. навчально-виховний загальноосвітній заклад, покликаний здійснювати розумове, моральне, фізичне, трудове й естетичне виховання молодого покоління; приміщення, де він розташований.

2. система освіти, сукупність закладів для навчання.

3. напрям у галузі науки, мистецтва, що відзначається своїми характерними властивостями; група учнів, однодумців, чиїхось послідовників.

4. перен. набуття досвіду і сам набутий досвід; виучка.

Школа жити — життєвий досвід.

Школити, Школяр, Школярик, Школярів, Школярка, Школярочка, Школярство, Школярський.