Шлак — Тлумачний словник української мови

Шлак, у, ч. Твердий залишок після виплавки металу з руди, а також від спалювання кам'яного вугілля, відходи фізіологічних процесів у живому організмі.

Шлаковий, Шлаковик, Шлаковоз, Шлакування, Шлакувати(ся).