Чужий, -а, -е. належний комусь, не свій; надбаний іншим, випадає на долю іншому.
- На чужі кошти (на чужий рахунок) їсти (пити, жити і т. ін.) — за рахунок когось іншого їсти, пити, жити тощо.
— Чужак, Чужаниця, Чужина, Чужинець, Чужинецький, Чужинка, Чужинний, Чужинницький, Чужинонька, Чужинський, Чужісінький, Чужість, Чужий, Чужа, Чуже.
Чулий, -а, -е. 1. сприйнятливий, здатний швидко і повно сприймати все за допомогою органів чуття. 2. уважний і сердечний у ставленні до людей.
— Чулий, Чутливий.
— Чуленький, Чуливість, Чулино, Чулість, присл. Чуло.