Чоловік — Тлумачний словник української мови

Чоловік, а, ч-; у зверт. Чоловіче.

1. особа чоловічої статі; протилежне — Жінка.

Чоловічий, Чолов'яга.

2. одружена особа чоловічої статі стосовно своєї дружини.

Чоловіків.

3. те саме, що людина. уживається при вказівці на певну кількість людей: Зібралося на майдані чоловік двісті.

Божий чоловік — паломник, юродивий.

Чоловіцтво.