Чоло — Тлумачний словник української мови

Чоло, а, с.

1. Верхня частина обличчя людини, лоб. І перен. верхівка чого-небудь, керівництво, лідерство.

Ставати (стити, стоїти) на чолі — бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь.

2. Передня частина будівлі, фасад.

3. Найкраща, добірна частина кого-, чого-небудь.

Чілка, чілочка, чільний, чільце, чоластий, чолатий, чоловий.