Центрифуга — Тлумачний словник української мови

Центрифуга

Центрифуга, -и, ж. машина, прилад, в яких відцентрова сила поділяє сипкі тіла чи рідини на складові; тренувальне знаряддя космонавтів.

— центрифугальний, центрифугування, центрифугуватися