Центр — Тлумачний словник української мови

Центр, ч.

І. род. а. точка перетину уявних осей, ліній у матем. фігурі, точка зосередження певних відношень у фізичному тілі, деталь, що підтримує заготовку в токарному верстаті.

Центр ваги — щось основне в чому-небудь

2. род. у. середина, середня частина шахової організму; партії, парламентські угруповання ні праві, ні ліві.

Централ, Централізація, Централізм, Централізування, Централізовано, Централізувати, Централізуватися, Централіст, Централістичний, Нейтралістський, Центрилка, Централь, Центральний, Центральність, Центризм, Центрист, Центристський, Центричний, Центричність, Центрівка, Центрований, Центровий, Центровик, Центроплан, Центрофорвард, Центрувальний, Центрування, Центрувати(ся).