Управляти (вправляти), яю, яєш, недок., Управити (вправити), влю, виш; мн. управляти; док., кого, що, розм.
- Збирати врожай.
- Виконувати, завершувати якусь роботу, надавати кому-небудь належного вигляду, задовольняти його потреби, доводити до ладу щось.
— див. упоряджати.
— управа, управлений (вправлений), управляння (вправляння), управлятися (вправлитися), управитися (вправитися), управляться.