Упоряджати (Впоряджати), аю, аєш, недок., Упорати (Впорати), аю, аєш, док., кого, що, розм. — організовувати, прибирати, давати належного вигляду, ладу, забезпечувати всім необхідним.
— Упоряджувати (Впоряджувати) що, Упорядковувати (Впорядковувати).
— Упоратися (Вибратися), Упоряджатися (Впоряджатися), Упоряджений (Впориджений), Упорядження (Впорядження), Упорядженість, Упорядкований (Впорядкований), Упорядкованість (Впорядкованість), Упорядковування (Впорядковування), Упорядковуватися (Впорядковуватися), Упорядкуватися (Впорядкуватися), Упорядкування (Впорядкування), Упорядник (Впорядник), Упорядниця (Впорядниця), Упорядницький (Впорядницький).
Упоряджати в інших словниках
| Упоряджати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |