Тил — Тлумачний словник української мови

Тил, у, ч.

1. задня, зворотня частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому.

2. територія, розташована за діючими військовими частинами, а також військові частини і з'єднання, що діють на такій території.

Тиловий, Тиловик.