Тимчасовий — Тлумачний словник української мови

Тимчасовий

Тимчасовий, а, е. який на відміну від постійного триває, існує або діє протягом визначеного часу.

— непостійний, минущий.

Тимчасовість, присл. Тимчасово, Тимчасом.