Могильник — Тлумачний словник української мови

Могильник

Могильник, -а, Ч.

1. Місце багатьох могил і давніх поховань. — Некрополь.

2. Місце масового поховання трупів тварин.

3. Місце схову великої кількості небезпечних відходів.

4. Людина, яка займається риттям могил і похованням. — Гробар.

5. Жук, який живиться рештками загиблих тварин. — Мертвоїд.

6. Хижий птах родини яструбових.

Могильник в інших словниках

Могильник — Російсько-український академічний словник (А–П)
Могильник — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31