Могила — Тлумачний словник української мови

Могила, -и, ж.

1. місце, де поховано мертвого.

Братська могила — місце поховання багатьох людей, як правило, загиблих одночасно й за однакових обставин.

Поховання.

Могилка, Могильний, Могильник.

2. високий курган на відкритій місцевості.

3. перен. смерть, кінець життя.

Каюк, Кінець.

Звести (загнати) в могилу — довести до смерті.