Могорич, -а, розм.
1. спільне вживання алкогольних напоїв як символ досягнення порозуміння в певній справі. — випивка, пити.
2. частування алкогольними напоями (рідше — їжею) для вирішення справи на свою користь, досягнення певної мети або з нагоди значної події в житті, успіху; також самі ці напої (рідше — їжа). — пригощання.
3. перен. платня за виконану роботу, послугу; хабар.
— могоричити, могоричувати.