Летучий — Тлумачний словник української мови

Летючий, а, е.

1. який літає, пересувається в повітрі. Летючий дим.

2. перен. здатний швидко пересуватися, на ходу маневруючи. Летючий апарат.

3. мед. який раптово виникає і швидко проминає (про хвороби). Летючий ревматизм.

4. перен. який швидко минає (про час, явище тощо). Летючі роки.

Скороминущий, минущий, швидкоплинний.

5. перен. який починають без попередньої підготовки і проводять швидко.

Летючий.

6. спец. який має здатність швидко зникати, поширюючись у повітрі або випаровуючись. Летюча мазь.

Леткий.

Летючість.