Летючий, а, е.
1. який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил.
- Летюча комаха — яка пересувається в повітрі завдяки якійсь зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.).
- Летюча хмара — яка рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.).
- Летючий корабель.
- Летюча миша — а) те саме, що кажан; б) переносний гасовий ліхтар.
- Летючий собака — великий рукокрилий нічний ссавець-кажан.
2. який швидко рухається (по землі, воді і т. ін.). Летючий човен.
3. перен. який швидко поширюється, розноситься (про звістку, палке слово тощо).
4. перен. легкий, стрімкий (про крок, ходу).
— Летючий голландець — легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана.
— мітинг, який починають без попередньої підготовки і проводять швидко (про мітинги, збори).
5. спец. те саме, що летучий (у 6 знач.).
• Леткий.
Летючий в інших словниках
| Летючий — Фразеологічний словник української мови |