Летіти, лечу, летиш, недок.
1. пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах); пересуватися, переміщатися в повітрі або в безповітряному просторі (про літаки, ракети тощо); пересуватися в певному напрямі на літальних апаратах (про пасажира, пілота); пересуватися в повітрі завдяки якійсь зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.).
— літальний, літак, літаковий.
2. перен. линути, розноситися в просторі; ширитися, передаватися певним способом (поштою, радіо тощо).
3. падати.
4. перен. дуже швидко переміщатися (по землі, воді).
— мчати, нестися, гнати.
5. перен. швидко, непомітно проминати (про час).
6. перен. линути думками, почуттями до кого-, чого-небудь.
— летіння, літ, лет, летучий, летючий.
Летіти в інших словниках
| Летіти — Великий тлумачний словник сучасної української мови |