Ланцюг, -а, ч.
1. ряд металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним.
— лацювовий, ланцюжок, ланцюжковий.
2. перев. мн. те саме, що кайдини (у 1 знач.).
3. мн., перен. те, що сковує волю, свободу, пригнічує кого-, що-небудь.
4. суцільний ряд, сукупність кого- або чого-небудь, розташованого один поруч з одним.
5. перен. безперервна низка подій, думок тощо.
6. спец. устаткування, що складається з поєднаних між собою елементів, які утворюють неперервну лінію. електричний Ланцюг.
7. у знач. присл. Ланцюгом. один за одним.