Лантух — Тлумачний словник української мови

Лантух, а, ч.

1. великий мішок із грубої тканини.

2. міра, що дорівнює вмістові такого мішка.

3. перен. про велику кількість чого-небудь.

  • Лантух пісень.

Лантушок.

4. перен. про неповоротку, неспритну людину.

Лантухуватий (до 1, 4 знач.).