Красномовний, -а, -е.
1. здатний гарно, майстерно говорити, обдарований ораторським хистом (про людину). І який вирізняється доладністю, майстерністю (про мовлення).
— Красномовність, Красномовство.
2. перен. зрозумілий без слів. // Промовистий, Виразний.
3. перен. переконливий, яскравий.
— Присл. Красномовно.
Красномовний в інших словниках
| Красномовний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |