Краяти — Тлумачний словник української мови

Краяти, краю, краєш, недок.

1. розділяти на частини чим-небудь гострим або відділяти від цілого. — різати, розрізувати, розтинати. І різати що-небудь взагалі. — тяти.

2. перен. уриватися, врізуватися в простір, у воду тощо.

Краяти серце (душу) чиє, кому — завдавати муки, душевного болю кому-небудь.

3. розм. те саме, що кроїти.

Краятися, дієприкм. Краяний.