Кострубатий, а, е.
1. З нерівною поверхнею. — Шорсткий. Нерівний, покручений.
2. Кошлатий, розксовджений.
— Кострубувати.
3. Перен. Невправний, незграбний, невмілий, недоладний (про стиль, мову і т. ін.).
— Кострубатість, присл. Кострубато.
Кострубатий в інших словниках
| Кострубатий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |