Костеніти — Тлумачний словник української мови

Костеніти, ію, ієш, недок.

1. тільки 3 ос. перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки); ставати твердим, як кістка.

2. утрачати чутливість, гнучкість, ставати малорухомим від холоду.

Клякнути, Коцюбнути.

3. перен. зупинятися в розвиткові, застигати в певних формах.

— костеніння.