Костур, а, ч.
Палиця переважно із загнутим верхнім кінцем, на яку спираються під час ходіння.
— Ціпок, клідка, костур.
— Костурець, костуряка.
Костур в інших словниках
| Костур — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Костур, а, ч.
Палиця переважно із загнутим верхнім кінцем, на яку спираються під час ходіння.
— Ціпок, клідка, костур.
— Костурець, костуряка.
| Костур — Великий тлумачний словник сучасної української мови |