Контур — Тлумачний словник української мови

Контур, у, ч.

1. зовнішній обрис чого-небудь, лінія, що окреслює форму чогось.

— ббрис, абрис.

— графічне окреслення предмета.

Контурний.

2. спец. замкнений ланцюг провідників електричного струму.