Конвульсія — Тлумачний словник української мови

Конвульсія, ї, ж., мед. мимовільні скорочення мускулатури тіла внаслідок ураження кори головного мозку або підкоркових центрів; сильні корчі всього тіла.

— судбма, судорога, корчі, перелоги.

— конвульсійний, конвульсивний, присл. конвульсійно, конвульсивно.