Конгломерат — Тлумачний словник української мови

Конгломерат, у, ч.

1. книжн. механічне, безсистемне поєднання різнорідних частин, предметів; безладний набір, суміш різних слів, понять тощо.

2. геол. осадова гірська порода, що складається з гравію, ріні, валунів, зцементованих окисами заліза, карбонатами, кремнекислотою або піщано-глинистим матеріалом.

— конгломератний.