Конвой, ю, ч.
Озброєна команда (військовий підрозділ, загін), що супроводить когось (щось) для охорони або запобігання втечі.
— варта, охорона, супровід, ескорт.
— конвойний, конвойник, конвоїр, конвоювати, конвоювання, дієприкм. конвойований.
Конвой в інших словниках
| Конвой — Словник чужомовних слів і термінів |
| Конвой — Російсько-український академічний словник (А–П) |