Колія — Тлумачний словник української мови

Колія, ї, ж.

1. наїжджене заглиблення від коліс на дорозі.

2. залізничний або трамвайний шлях, що складається з двох паралельно прокладених рейок. • Полотно.

Колійний, Колійник.

3. перен. узвичаєний, природний плин, перебіг чого-небудь (життя, справ тощо).

Вибивати з [своєї, звичайної і т. ін.] колії — порушувати узвичаєний хід життя, перебіг справ, ставити в незвичайні умови.

4. діал. поїзд.