Колір — Тлумачний словник української мови

Колір, льору, ч.

1. світловий тон чого-небудь.

Барва, Забарвлення.

Кольірний, Кольоровий, Кольоровість.

2. перев. мн., перен. виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва тощо.

Колгти, (ю, ієш), недок., розм. те саме, що Див. кликнути (у 1 знач.).