Колоти, колю, колеш, недок.
1. торкати або проколювати чим-небудь гострим, завдаючи болю. Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). Безос., у чому. Боліти (про гострий, різкий повторюваний біль у якійсь частині тіла). Штрикати, шпигати.
— Колька, Колючий, Колібчий.
2. ранити або соивати чим-небудь гострим.
3. ударом чого-небудь подрібнювати щось тверде.
— Колоття.
— дієприкм. Колотий.
4. перен. уїдливо дорікати, зауважувати кому-небудь.
— Коління.
— Колоти очі кому — а) докоряти кому-небудь; б) дошкуляти кому-небудь, викликати в когось роздратування.
Колотити, очу, бтиш, недок.
1. розмішувати, збовтувати що-небудь рідке. Мішати. Робити щось каламутним. Каламутити. Виробляти певним способом (про масло).
2. перен. викликати неспокій, незадоволення; викликати замішання, хвилювання. Безос. трусити від гніву, роздратування.
— Колотися, Колотіння.