Колотнеча — Тлумачний словник української мови

Колотнеча, і, ж.

1. Безладний рух, метушня, гомін людей. — Сум'яття — стихійний вияв незадоволення своїм становищем. — Заворушення.

2. Побутові суперечки, сварки. — Колотня, гризня, гризотня.