Колос, у зверт. Колосе.
1. род. а. суцвіття злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розташовані вздовж верхньої частини стебла.
— Колосок.
— Колосовий, Колосок, Колосковий, Колосистий, Колосистість, присл. Колосисто; Колоситися, Колосіння.
2. род. у. сукупність таких суцвіть.
— Колосся.
Колос, а, ч.
1. Статуя, споруда величезних розмірів. А Колос родоський — велетенська (близько 70 м заввишки) мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса, споруджена на острові Родосі в III ст. до н. е. Знищена землетрусом; одне з семи чудес світу.
2. Перен. про щось (когось) винятково велике або важливе.
— Велетень, гігант.
— Колосальний, Колосальність, присл. Колосально.
— Колос на глиняних ногах — про щось зовні величне, а насправді слабке, неміцне.