КОЛОРИТ, у, ч.
1. гармонійне поєднання форм, кольорів та їх відтінків у багатобарвному творі живопису (картині, кольоровій гравюрі, фресці і т. ін.); домінуючі кольори, що створюють загальний тон картини, краєвиду, предмета.
— Колорист.
2. перен. сукупність особливостей, своєрідність чого-небудь (художнього твору, епохи, місцевості тощо).
— Колористичний, Колоритний, Колоритність, присл. Колоритно.