Коломийка — Тлумачний словник української мови

Коломийка, -и, ж.

1. українська народна пісня на зразок частівки, особливо поширена в західних областях України, на Закарпатті й Буковині.

Коломийкар.

2. гуцульський масовий танець, виконуваний у супроводі народного оркестру і жартівливої пісні — Коломийки; основна фігура танцю — замкнуте коло.

Коломийковий.