Колодязь, я, ч.
1. Спеціально викопана й укріплена дерев'яним зростом, залізобетонними кільцями або кам'яною кладкою яма для добування води з водоносних шарів ґрунту.
— Криниця.
2. Переважно у знач. у спец. різного розміру та глибини вертикальна свердловина, що служить для певних технічних потреб.
— Колодязний, Колодязник.
Колодязь в інших словниках
| Колодязь — Словник чужомовних слів і термінів |
| Колодязь — Великий тлумачний словник сучасної української мови |