Коло́дка, -и, Ж.
1. Зменшливе до Колода (у 1 знач.).
2. Те саме, що Колода (у 1, 3 знач.).
3. Оправа або ручка (з дерева, металу тощо), до якої кріпиться основна діюча частина певного предмета. Колодка ножа.
Ко́лодочковий.
4. Планка із застібкою для носіння на грудях орденів, медалей, орденських стрічок.
5. Шматок дерева, вирізаний у формі ступні людини, на якому виготовляють взуття.
— Копил — взуття з дерев'яною підошвою або видовбане з дерева.
6. Переважно у множині, іст. важкі дерев'яні кайдани, що надівалися на ноги, руки і шию ув'язневих.
Ко́лодник.
7. Дерев'яний або металевий брусок у гальмі.
Ко́лодковий.
8. Етн. обрізок дерева, який прив'язувала жінка неодруженому чоловікові у понеділок сирного тижня; чоловік мав волочити Колодку, доки не відкупиться.